Бойчукісти

У ХІІ столітті в Межигір"ї недалеко від Києва виник монастир. Найбільшого розквіту він досяг за часів козаччини, сюди доживати віку приходило багато славних козаків. Тут навіть зупинявся колись Тарас Шевченка і намалював цей монастир.


В 1786 р. монастир було закрито. В 1798 р. у приміщенні колишнього монастиря було засновано Межигірську фаянсову фабрику. В 1886 р. Межигірський монастир було знову відкрито і 1894 р. перетворено на жіночий монастир.   У 20-х роках ХХ століття керамічну фабрику відновлюють бойчукісти.
Межигір"я, фото 1920-х років


А вже у 1934 році радянська влада зруйнувала всі будівлі монастиря, а мальовничу територію недалеко від Києва перетворила на урядові дачі. Тут відпочивали від управління державою Микита Хрущов, Леонід Брєжнєв і Володим Щербицький, а тепер велечезні угіддя воістину магічним чином перейшли у  приватну власність пана Януковича.  

( про те як ми не зайшли в гості до Януковича )

Картина Василя Седляра "Розстріл в Межигір"ї" (1927 рік) була сильно знищена і не підлягає реставрації, у такому вигляді вона зараз зберігається в запаснику Національного художнього музую України. У вересні вона експонувалася у виставковій залі музею у рамках персональної виставки Василя Седляра.
Уявлення про те як виглядала картина можна отримати з листівки, яка була випущена вкінці 1920-х років ( відео про цю картину )

Портрет Оксани Павленко роботи Василя Седляра ( про Василя Седляра з картинками і відео )

Мистецтвознавець Дмитро Горбачов розповідає про те, як у 60-х потихеньку виникає інтерес до заборонених за Сталіна художників - бойчукістів.

Про виникнення школи Михайла Бойчука розповідають мистецтвознавці

"Жінки біля яблуні" 1920рік

Коли описують картини Тимофія Бойчука, то говорять, перш за все, про народний характер його картин. Недарма ця картина використана на обладенці українського перекладу книги Томаса Фрідмана "Лексус і оливкове дерево"
Тимофій, або як усі його називали Тимко, Бойчук, ( доля Тимка )

Художник, один з організаторів і перших викладачів Української академії мистецтв


Народився на Поділлі в селі Романіка (тепер Тернопільщина) у 1882 році. Мав неабиякий хист до малювання і в 16 років поїхав вчитися в малярську школу до Львова у майстерні Ю.Панькевича
( А далі було як у казці )

Що Ви бачите, коли дивитися на цю картину?

Перше, ця картина нагадує ікону, тобто Візантійське мистецтво
Друге, що впадає в око, що вона було порізана. Адже у 1937 році Бойчука (як і ще кілька сот тисяч української і не лише інтелігенції) оголосили ворогом народу, членом контрреволюційній організації і розстріляли, а всі картини його потрібно було знищити. Практично всі й були знищені, але в деякі моменти виконавиць полінувався видно і цю картину просто порізав. І от тепер ми хоть по якихось випадково збережених полотнах можемо судити про талант Михайла Бойчука, засновника цілої мистецької школи

Василь Седляр зробив ілюстраці до "Кобзаря" Шевченка, який вийшов у 1931 році, та другий наклад у 1933. Зараз видавництва "Дух і літера" та "Оранта" перевидають "Кобзар" з ілюстраціями Седляра.
На фото великі кольорові малюнки над головами відвідувачів - це ілюстрації з "Кобзаря"

( ще фотографії )

З 11 по 20 вересня у Національному художньому музеї України (вул.Грушевського 6) відбудеться виставка робіт бойчукіста Василя Седляра. Художника розстріляли у 1937 році, більшість його робіт знищили, ті що чудом вціліли буде представлено на виставці.
Відкриття 11 вересня о 18.00.